Розробки уроків географії

УРОК НА ТЕМУ:
Нерудні корисні копалини. Родовища нерудної сировини та дорогоцінного каміння. Мінеральні води і грязі. Господарська оцінка мінерально - сировинних ресурсів, основні шляхи їх раціонального використання і охорони.            

Мета: забезпечити належні умови для проведення пізнавальної діяльності учнів на уроці з теми: «Нерудні корисні копалини» за допомогою ефективного поєднання дидактичних принципів та правил перспективних освітніх технологій: сприяти формуванню уміння учитись і стійкої мотивації розвитку всіх сфер особистості.

Дидактична мета:  пояснити взаємозв’язки між геологічною будовою території України та заляганням родовищ корисних копалин, продовжити класифікацію родовищ корисних копалин України, визначити господарське значення мінерально-сировинних ресурсів та заходи щодо раціонального використання та охорони корисних копалин.

Розвивальна мета: удосконалити навички роботи з тематичними картами, отримати досвід ухвалення особистісних рішень у диспутах, самооцінки, сприяти застосуванню творчого й критичного мислення учнів.

Виховна мета: виховувати відповідальність, творчість, активність як ознаки людей, які шукають  нове, зберігають право на власну думку, позитивне ставлення до навчання, активну творчу позицію в процесі навчання.

Обладнання: географічні атласи для 8 – класу, фізична карта України, мультимедійний комплекс «НШ(нова школа)8 клас, мультимедійний комплекс «Зелений пакет», презентація до уроку, роздатковий матеріал,випереджувальне домашнє завдання( стаття «Про мінерали та гірські породи»).

Очікуваний результат: активізація пізнавальної діяльності; можливість саморозкриття; поява відчуття відповідальності, засвоєння теми.

Хід уроку

І Організаційний момент

Пояснення теми , плану та мети уроку з мультимедійного

 комплексу «НШ»

                                         План уроку

1.     Родовища нерудної сировини та дорогоцінного каміння.

2.     Мінеральні води і грязі.

3.     Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, основні шляхи їх раціонального використання і охорони.

Природа краю - це головна основа

Економічного і суспільного життя.

Коли її не знаєш як слід, не можеш братися

Не тощо до розв’язання якихось головних

Економічних чи суспільних проблем, але навіть

Дрібної справи як слід не розпочнеш

Степан Рудницький

ІІ Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом Географічна лабораторія.

1.     Розставте правильно умовні позначення корисних копалин (Слайд №1)

2.     Назвіть за описом басейни корисних копалин

Слайд №2

Слайд №3

Слайд №4

Прийом «Асоціація»

Учням пропонується роздатковий матеріал  для заповнення

(на завдання відводиться 5 хвилин)

                         Нафтогазоносні райони

Назва району	Найбільші родовища
Дніпровсько-Донецький
Карпатський
Причорноморсько-Кримський
1)    80% 2)    Глібівське 3)    30 родовищ 4)    Долинське 5)    Перспективне

ІІІ Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 Розповідь вчителя

«Природа  –  це не те, що ми

отримали у спадок від предків,

а те, що ми взяли в борг у наших нащадків»

Рабірдранат Тагор (індійський письменник)

Камінь – частина природи, як рослини і тварини. Але світ каміння небагато старіший від живого світу, він зароджувався разом із нашою планетою, впливав на появу і розвиток людської цивілізації. Не випадково значна частина історії людства носить назву кам’яного віку. Для первісної людини камінь був і зброєю й інструментом.

Кам’яний вік змінився віком металів: мідним, бронзовим, залізним, змінилося і призначення каміння.

V Вивчення нового матеріалу

Нерудні корисні копалини є найрізноманітнішою та найпоширенішою групою копалин. До них належать: кам’яна сіль, каолін, вогнетривкі глини,горючі сланці, граніт, мармур,мінеральні води, лікувальні грязі та інші. Запаси деяких з них наприклад пісків чи глин, практично необмежені. Україна займає одне з провідних місць у світі. Одна й та сама порода може бути використана у різних галузях. Так вапняк є сировиною для виробництва соди, вапна,  цементу, добавкою для  металургійного виробництва, матеріалом для виготовлення щебеню, вапнування грунтів тощо. Кухонна сіль використовується як у харчовій, так і в хімічній промисловості, а з піску виробляють цеглу, скло, застосовують його в будівництві.

Перегляд презентації «Нерудні корисні копалини» з доповіддю учнів

Нерудні корисні копалини

Слайд №5 Гірничо - хімічна сировина

Учень 1. Україна має великі запаси сірки. Сірка осадового походження і озокерит нагромадилась в Передкарпатському крайовому прогині. Передкарпатський сірконосний басейн. Належить до  найбільших в Європі і світі. Там виявлено понад 20 родовищ самородної сірки. ЇЇ видобували у Львівській області в кар’єрах  Роздольського, Язівського, Подорожняньського, способом підземної виплавки.

 Учень 2. Родовища солей  в Україні внаслідок тривалого видобування також сильно виснажені, тому видобування цих копалин різко зменшилось. Потужні поклади кухонної солі у кам’яному вигляді залягають у Донбасі, Дніпровсько - Донецькій западині й Закарпатті, а у вигляді природних підземних розсолів – у Передкарпатті також є родовища калійних солей. Найбільшими родовищами кам’яної солі, які вже тривалий час розробляються, є Артемівське і Слов’янське та Солотвинське.

Значні запаси кухонної солі міститься в ропі солоних водойм Азово-Чорноморського узбережжя та Криму. Зокрема її видобувають з озера Сиваш.

Новий вид корисних копалин – сапоніт (пн.. Хмельницької обл..) Використовують в агрохімічній промисловості та у тваринництві.

Промислові запаси фосфоритів знайдено у Придніпров’ї , Придністров’ї, Сумській і Харківській областях.

Перегляд електронного комплексу «НШ»

Слайд № 6 Будівельна сировина

Учень 3. Надзвичайно багаті надра України на природні матеріали, які використовуються в будівельній галузі. Одні з них ідуть на промислову переробку, інші безпосередньо спрямовуються на будівництво.

Мергель,крейда,вапняк, глина – сировина для виробництва цементу, леси і глини використовують для виробництва цегли і черепиці. Більшість родовищ облицювального каменю приурочена до Українського щита, найцінніші його види граніти та лабрадорити залягають у Житомирській, Рівненській, Хмельницькій, Запорізькій, Закарпатських областях. За запасами базальту Україна посідає провідне місце в Європі.  Його видобутком у Дніпропетровській І Рівненській областях. Мармур розробляють у Закарпатті.

Перегляд електронного комплексу «НШ»

Слайд №7 Дорогоцінне каміння

Учень 4. Є в Україні деякі родовища коштовного та напівкоштовного каміння.  Родовище алмазів: Самотканське, Вовчанське, Зеленоярське.

Переважна більшість алмазів, що видобуваються в Україні, - це технічні алмази

Українські родовища, де видобуваються алмази всіх генетичних типів, зосереджені в таких геологічних структурах, як Український щит, Донецька складчаста споруда та Скіфська плита. Переважна їх більшість – технічні.

Що стосується перспектив пошуків корінних родовищ алмазів в Україні, сучасні дослідники пов’язують їх з територією, де вже виявлено такі родовища, – Українським щитом, а саме з центральною частиною Прип’ятського валу, північно- та південно-західними частинами УЩ, Кіровоградським та Середньо-Придніпровським блоками, зоною поєднання Приазовського блока УЩ з Донбасом та західною частиною Приазовського блока. Волинські алмази, за оцінками фахівців, за якістю відповідають найвідомішим у світі якутським.

Учень 5. Напівдорогоцінне каміння

Напівдорогоцінне каміння (берил, аметист, бурштин, яшма, гірський кришталь, моріон). Поклади його відомі в Криворіжжі, Приазов'ї, Криму, Закарпатській і Житомирській областях. Перспективними для видобутку бурштину є Житомирська, Рівненська і Волинська області. В Україні є перспективи відкриття і видобутку родовищ такого дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, як опал, топаз, гранат, родоніт, онікс.

Перегляд електронного комплексу «НШ»

Слайд №8 гідро й газо - мінеральна сировина

Учень 5. В Україні є значні ресурси різних мінеральних вод – вуглекислих, сульфідних, родонових та ін..

За їх загальними запасами Україна посідає провідне місце серед країн Європи. Найбільшою їх різноманітністю характеризуються Закарпаття, і південно-західні схили  Карпат (Свалява, Поляна, Синяк, Кваси, Шаян), Передкарпаття (Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло) Західне Поділля (Гусятин, Сатанів), Причорноморя і Крим (Куяльник, Євпаторія, Саки, Феодосія) Найбільш відомі джерела мінеральних вод в інших регіонах Хмільник на Вінничині, Миргородське на Полтавщині, Березівське на Харківщині.

 Мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин (Нафтуся та типу Нафтуся (Збручанська, Ново-збручанська)) поширені на території Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Саме ці прісні води принесли світову славу оздоровницям Трускавця. На базі їх використання розвивається курортне господарство Сатанова, Східниці; функціонують санаторії «Україна» (Хмельницька обл.), «Збруч» (Тернопільська обл.). У  Медоборах (пд..-сх. частині Подільської височини) є цілющі джерела підземних вод.

Учень 6. Лікувальні грязі  Великі запаси лікувальних грязей зосереджені в солоних лиманах і озерах Причорномор’я, Приазов’я і Криму. Термальні води в Україні виявлено на різних територіях, крім Українського щита. Вони вивчаються як джерело енергії. Перспективними для промислового освоєння є гарячі й теплі підземні води рівнинної частини Криму і Херсонської області, а також Закарпаття.

Перегляд електронного комплексу «НШ»

Слайд № 9 Технічні

Учень 7.   Запаси високоякісних каолінів зосереджені в областях, території яких лежить у межах Українського щита.

Багатоцільове призначення має графіт. Його родовища також пов’язані з Українським щитом, найбільше з них – Завалівське (Кіровогорадської області)

Сайд №10 Металургійна сировина

Учень 8.Багато нерудних корисних копалин є сировиною для різних галузей промисловості. Вогнетривкі глини, флюсові вапняки, доломіти, як металургійна нерудна сировина, використовуються під час виплавки чорних металів. Їх видобувають здебільшого  в Донбасі, Придніпров’ї, Криму.

Перегляд електронного комплексу «НШ»

Учитель.

 З унікальною за формуванням структурою - Українським щитом – пов’язана більшість родовищ рудних і нерудних копалин магматичного та метаморфічного походження. У чохлі на платформах зосереджені неметаморфізовані гірські осадові породи, що утворилися в результаті відкладання зруйнованих кристалічних порід щита.

Займаючи площу, яка становить 0,4% світового суходолу, Україна наприкінці ХХ ст.. давала до 5% загальносвітового видобутку корисних копалин. Водночас її територія належить до малодосліджених з погляду розвідки корисних копалин, тому вона має можливості для нарощування мінерально-сировинної бази. Це підтверджують відкриття нових родовищ корисних копалин різних видів здійснені вже у ХХІ ст..

Геологи підрахували, що за різноманітністю та сумарною величиною запасів і прогнозованих ресурсів корисних копалин Україна входить у першу десятку країн світу. Подальше проведення геологорозвідувальних робіт може істотно зменшити залежність української економіки від імпорту сировини.

На початку XXI ст. спостерігається тенденція збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт. Так, у першому півріччі 2003 р. виконано геологорозвідувальних робіт на суму 151893 тис. гривень (+175,4 % до аналогічного періоду 2002 р). Підприємствами галузі отримані такі прирости запасів: нафти і конденсату — 262 тис. т; природного газу — 3559 млн. м³; вугілля (антрациту) — 10377 тис. т; янтарю — 1225 кг; топазу — 66,1 кг; п'єзооптичної сировини — 1469 кг.^[4]

  До державного фонду корисних нині копалин включаються техногенні родовища. Ними є відходи видобування, збагачення й переробки мінеральної сировини, що їх після геологічного вивчення й поцінування визнано перспективними для промислового розроблення.

  Раціональне використання корисних копалин базується на комплексному підході до їх вивчення, розроблення родовищ, використання сировини без витрат. 

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом « Кути»

(У трьох кутах класної кімнати плакати на яких записані можливі проблеми України щодо ефективного використання потенційних запасів сировинно-мінеральних ресурсів. Учні вибирають собі одну проблему для обговорення. Таким чином утворюються три команди. Також у кутах лежать папки з неповною інформацією щодо проблеми. Учні знайомляться і дискутують у групах і готують повідомлення на 2 хвилини.

Папка 1. У зв’язку з недосконалими технологіями видобування та переробки мінеральної сировини в надрах залишаються і втрачаються

Папка 2. Недостатні геологічні, еколого - геологічні дослідження території України та застаріла нормативно - правова база.

 Використання навчального комплексу «Зелений пакет» (Промисловість і довкілля (Вплив промисловості на довкілля)).

Папка 3. Неефективне використання техногенної сировини в Україні.

Використання навчального комплексу «Зелений пакет» (Екологізація промисловості).

 VII Підсумки уроку   Тестові завдання для І варіанту

1.     Поклади озокериту і калійної солі поширені в Україні:

А. на Передкарпатті;

Б. на Причорноморській низовині;

В. на Придніпровській височині.

2.     Слов’янське родовище солі знаходиться в межах:

А. Передкарпатського крайового прогину;

Б. Придніпровсько -Донецької западини;

В. Подільської плити

      3. Роздольське та Яворівське родовища сірки знаходяться в межах:

А. стику Передкарпатського крайового прогину і Львівської западини;

Б. Поліської низовини.

Тестові завдання із мультимедійного комплексу для ІІ варіанту

 Завдання «П’ять речень»

Учні за допомогою п’яти речень роблять короткі узагальнюючі висновки з вивченої теми.

Прийом «Впізнай та відповідай» (презентація)

Вчитель:

Шановні учні! Давайте покажемо ручки  різних кольорів, що відображають ваш настрій наприкінці уроку.

Червоний – задоволений своєю роботою,відмінний настрій.

Зелений – настрій покращився,хочеться працювати.

Синій – настрій задовільний, нудно.

Учитель оцінює роботу учнів на уроці, виставляє і коментує оцінки.

    VIII.Домашнє завдання

•  Опрацюйте текст підручника. §18 Нерудні корисні копалини ст. 98-103.

•  Завдання для творчої групи:

 Підготуйте додатковий матеріал про дорогоцінне каміння, родо­вища якого є в Україні.

Підготуйте додатковий матеріал про мінеральні води України.

Підготуйте повідомлення про охорону мінеральної сировини.